Все про птахівництво

Сучасні методи оцінки калорійності кормів

Методи оцінки калорійності кормів можна розділити на:

• традиційні прямі, які є різновидами класичної методики дослідження збалансованості корму;
  
• швидкі (експрес), засновані на принципах вільного споживання корму птицею або примусового через зонд, а також скорочення попередніх та облікових дослідних етапів;
  
• прогнозування за хімічним складом кормів, в яких обмінну енергію визначають розрахунковим шляхом, використовуючи дані аналізу або табличні дані про зміст сирих поживних речовин, або коефіцієнти перетравності та еквіваленти калорійності.

Кожен з цих методів має свої плюси і мінуси. Прямі дослідження грунтуються на проведенні фізіологічних (балансових) дослідів і умовно поділяються на традиційні і швидкі. Наприклад, традиційний метод визначення ОЕ кормових засобів був розроблений у ВНІТІП. Згідно з ним птиця контрольної групи протягом 3-7 діб споживає звичайний раціон, а експериментальна група птахів - спеціалізований корм з частковою заміною на випробуваний компонент. За підготовчим періодом йде обліковий тривалістю 3-5 діб. У цей період проводять ретельний облік спожитого корму та виділеного птицею посліду.

Слід зазначити, що протягом експерименту птиця отримує корму стільки, скілки захоче. Даний спосіб відрізняється високою точністю, проте йому властиві недоліки, пов'язані зі значною тривалістю проведення експерименту, великими трудовитратами та значною кількістю необхідного для випробування корму. Існує декілька його модифікацій, які відрізняються головним чином тривалістю попереднього і облікового періодів, а також режимами годування. Загальним недоліком усіх прямих традиційних способів визначення ОЕ кормів для птиці є їх тривалість, що істотно знижує ефективність при необхідності оперативної оцінки великого числа кормових засобів.

Швидкі методи відрізняються від традиційних відсутністю періоду адаптації птиці до раціону, кількістю корму і скороченим обліковим періодом. Для звільнення кишкового тракту від попереднього корму птицю перед контрольним годуванням піддають голодній витримці. Крім того, існуючі швидкі методи принципово відрізняються умовами годівлі:  одним птахам корм дають примусово (через зонд), інші споживають його вільно. Швидкий метод визначення ІОЕ кормів, розроблений групою Sibbald IR, відрізняється тим, що птицю піддають голодній витримці протягом 21 години, а потім їй примусово (через зонд) згодовують 20-40 г досліджуваного корму.

Кал збирають у наступні 24 години. Для оцінки ендогенних витрат енергії використовують півнів. Основні переваги - швидкість оцінки, мала кількість необхідного корму і точний облік його споживання. Проте останнє можливо лише при примусовому годуванні і обмеженій кількості, що не перевищує приблизно 1% від живої маси птиці. Більша кількість введеного в зоб корму може сприяти відрижкам. Примусове годування дозволяє визначати ОЕ окремого інгредієнта, у тому числі і кормів, які погано поїдаються. Однак мале їх споживання призводить до значних помилок при зборі посліду. Слід також зазначити, що одна і та ж птиця може використовуватися у наступному дослідженні тільки після періоду відновлення, тривалість якого залежить від її живої маси і не може бути меншою ніж два тижні.

Інший швидкий метод визначення КОЕ кормів, розроблений компанією Farrell DJ грунтується на вільному споживанні раціону. Цей спосіб досліджень позбавлений більшості недоліків, властивих примусовому годуванню. Його особливість - попереднє навчання птиці споживати денну норму корму за 1 годину. Для виключення впливу попереднього годування вона повинна голодувати 32 години. Збір посліду проводять протягом такого ж періоду після годування. Стосовно даної методи випробовувані кормосуміші гранулюють. Перевага даного способу - швидкість, але доводиться постійно мати справу з натренованою птицею.

Для економії праці і часу дослідника був розроблений метод швидкого дворежимного годування (ВДК), що визначає калорійність раціону. Це дає змогу привчити півнів з'їдати добову норму кормосуміші за дуже короткий термін. Для цього птицю кілька разів піддають 24-годинній витримці без корму, а потім дають його досхочу. Встановлено, що достатньо двох циклів голодування і годування. При цьому не має значення, який раціон вони отримували. Обліковий період починають після закінчення 36-годинного попереднього голодування. Якщо півнів привчали до такого режиму на досліджуваних кормах, то для початку облікового періоду досить 24 годин без їжі.

У обліковий період півням дають дослідну кормосуміш у кількості, що дорівнює спожитій ними в попередній період. Таку кількість вони з'їдають за 3-18 годин, однак якщо корм поганий, обліковий період починають з 15 години, а о 9 годині наступного дня знімають залишки. Під кожну клітку з півнем ставлять піддон для посліду, який збирають протягом 48 годин від початку годування. Воду дають без обмежень. Після закінчення облікового періоду 2-3 доби годують птицю досхочу раціоном, призначеним для подальших дослідів, а через 24 години голодування можна знову починати обліковий період.

Т. Криндушкіна, кандидат с-г. наук, В. Романенко, кандидат с-г. наук, ВНІТІП

Стаття опублікована в журналі «Птахівництво», 2010 рік.